5 причин використовувати регулятор росту

Чому ретарданти на соняшник стануть особливо актуальними у 2020 році? Через велику кількість дощів, які випали останнім часом, переростає вегетативна маса соняшника! Стебло витягується догори, стає тонким, рослина погано вкорінена і слабка. Це відкрите вікно для розвитку патогенів на культурі та поширенню хвороб, які значно знижують урожай. Крім того, через надто інтенсивний ріст, соняшник закладе недостатню кількість сухої маси, кошик буде невиповненим. Збільшуються ризики вилягання соняшника. Це фактор, який зменшує урожайність, погіршує якість насіння, ускладнює механізоване збирання. Одним із методів боротьби з виляганням є застосування ретардантів. Регулятори росту є різні: такі, що гальмують нарощування вегетативної маси, стимулюють розвиток кореня чи потовщення стебла. Таким чином рістрегулятори впливають на стійкість до дії негативних зовнішніх факторів на рослину. У цій статті ми розглянемо 5 випадків, коли треба застосовувати Регулятори росту на соняшнику.

Перша причина, по якій варто використовувати регулятор росту на соняшнику - це збільшення його посухостійкості. Якщо Ви вирощуєте соняшник у посушливих умовах, є сенс застосування толерантних ретардантів. Мова йде про використання рістрегуляторів, які мають укорінюючу дію, дають можливість рослині міцно закріпитись у грунті. Це буде особливо актуально до настання спекотних умов, коли верхній шар грунту пересихає. В такій ситуації погано вкорінений соняшник гірше переносить посуху.

Але важливо пам’ятати, що внесення ретардантів у несприятливих для соняшника умовах може навпаки зменшити врожай. Так не рекомендується застосування у період посухи, по зрідженим, слаборозвиненим посівам, або у разі значного забур’янення.

Друга причина. 

Коли Ви вирощуєте соняшник в умовах надмірного зволоження або якщо культур на поливі. В такому випадку соняшник починає витягуватись і виростає більше норми. Посіви, в яких ріст соняшника перевищує 1,6 м, мають ризики до вилягання. Як правило, надмірні опади можуть бути на Західній та Північній Україні. Внаслідок цього соняшник різко витягується, його стебло стає тонким, тому ще до збирання рослини можуть хилитись додолу і ламатись. У цьому випадку є сенс використовувати хлормекват-хлорид, мепікват-хлорид, етефон. Проникаючи через листя і, частково, через кореневу систему, ці речовини сповільнюють ріст пагона у висоту, що сприяє збільшенню діаметра стебла і запобігає виляганню та ламкості рослин соняшнику.

Третя причина, чому треба вносити регулятор росту.Якщо у Вас інтенсивні посіви соняшника, планований урожай яких становить чотири і  більше тон. На полях, де серйозна закладка по добривах, з гарним фосфорним та азотним живленням, соняшник може переростати. Якщо ми будемо в цих умовах використовувати ріст регулятори, то зупинимо надмірний ріст вегетативної маси, а корінь, при цьому, продовжить наростати. Тобто, у перспективі він зможе брати з грунту ще більше поживних елементів, накопичити більше сухої маси, відповідно - дати ще більший урожай. І найголовніше - в нас не буде проблем з витягуванням і, як наслідок, виляганням соняшника. Ми не можемо порекомендувати Вам назви препаратів, тільки їхні діючі речовини, адже на сьогоднішній день в Україні на соняшник офіційно зареєстрований лише один регулятор росту - Архітект, ретарданд з фунгіцидною дією. Інші препарати, до складу яких входять прогексадіон кальцію і тринексапак-етил також показують свою ефективність на олійних культурах. Експериментально доведено, що прогексадіон кальцію має потужну укорінюючу дію. Що ж стосується тринексапал-етилу, то ми не знаємо про дослідження, які б підтверджували такий принцип дії цієї речовини. Хоча позитивний досвід використання цієї девешки є. Такі рістрегулятори, окрім гальмування росту соняшника, сприяють формуванню більш розгалудженої кореневої системи, яка проникає в глибші шари грунту і дає культурі можливість поглинати більше поживних речовин.

І, нарешті, четверта причина, чому може знадобитись регулятор росту - криворукий механізатор.

Якщо у Вас, не дай Бог, криворукий механізатор і він посіяв більше ніж рекомендовану норму для Вашої зони, то внесенення рістрегулятора допоможе зменшити ріст вегетативної маси і, теоретично, вирівняє соняшники для зменшення внутрішньо-видової конкуренції. Менше наростання “пустої” вегетативної маси дасть змогу отримати хоч якийсь урожай в загущених посівах. В таких умовах рослини конкурують між собою і витягуються догори. Якщо посіви, при цьому, ще й витягуються нерівномірно, то немає гіршого бур’яна, ніж недорозвинена культура. І в цьому випадку рістрегулятор, з одного боку, допоможе їх підрівняти, з іншого - не дасть утворюватись пустій вегетативній масі, що вона наростає просто через внутрішньо-видову конкуренцію.

П’ята причина, чому необхідне внесення регуляторів росту.

Знову винуватий Криворукий механізатор.

Тут мова йде про те, коли він, банально, не досіяв норму. Тоді виходить так, що на полі недостатня кількість рослин і в кожної з них є індивідуально велика зона живлення. В цьому випадку рістрегулятор має стимулювати ріст кореневої системи. І, якщо ми зможемо цього досягнути, то при великій індивідуальній площі живлення кожної рослини, стимуляція розвитку кореневої системи допоможе сформувати ще більш потужні посіви. І, як наслідок - дати більший урожай.

Вносити ретарданти рекомендується при ясній безвітряній погоді, від фази, коли висота рослин досягає 30-40 см до бутонізації соняшнику. Внесення регуляторів росту в період, коли рослина у стресі, не має ніякого сенсу, більше того, може нашкодити рослині. Особливо шкідливим буде внесення ретарданту у період посухи чи після внесення гербіциду. Що ж стосується температури, то регулятори росту краще вносити в діапазоні від 10 до 20 градусів. Але не вище 25, уникаючи при цьому сонячного проміння. Тож мало знати, коли потрібно вносити рістрегулятори, важливо також пам’ятати, коли цього не варто робити.