Азот без вологи не працює — і може “спалити” посіви: реальний досвід з Півдня України
Погодні умови на Півдні України не залишають права на помилку. Весна нестабільна, дощі — як лотерея. І тут важливо зрозуміти головне: сухе добриво без вологи — шкодить. Якщо внести азот і чекати на дощ, якого не буде — можна “спалити” посіви пшениці.
Що пішло не так минулого року?
👉 Добриво розкидали перед дощем. Але дощ… не пройшов. 👉 Пшениця опинилася у стресі через високі концентрації добрив у сухому ґрунті. 👉 Урожай втратив потенціал ще на старті.
Урок? Працювати “по шаблону” без аналізу ситуації — ризиковано.
Що змінили цього року: ключові технологічні рішення
✅ Перехід на рідкі добрива (КАС + вода 1:1)
- Внесення ін’єктором — щоб азот потрапив у вологий шар.
- Пшениця отримала живлення, а не “удар”.
✅ Ортофосфорна кислота — додаток на частині полів для оптимізації pH.
✅ Власна агродіагностика (AgriLab):
- Аналіз pH, КОЄ (катіонно-обмінної ємності), запасів макро- і мікроелементів.
- Виявлено надлишок кальцію (90%+), який блокує доступ до інших елементів — фосфору, заліза, цинку.
- Рекомендовано роботу з магнієм та калієм, щоб вирівняти баланс.
Головне правило: азот – не панацея, а інструмент
🎯 Якщо не збалансований pH — жоден елемент не буде працювати ефективно. 🎯 Якщо ґрунт “запливає” — мікроорганізми не дихають, а коріння не росте. 🎯 Якщо розкидати “по старому”, як сусід — можна втратити сезон.
Кроки до покращення технології:
- Навести порядок з pH – робота з Са/Мg співвідношенням.
- Поступово, не все одразу. Перехід на нову технологію — це 3-5 років.
- Додати стимулятори та амінокислоти після внесення КАС — для зняття стресу.
- Розумно підбирати техніку (автор обрала “Living Soil Power” від “Технополь”).
Польова система захисту (з прикладу):
- 2 фунгіцидні обробки
- 1 інсектицидна
- Живлення по листу (сірка, амінокислоти)
- Витрати залежать від типу поля (насіннєве/товарне)