Азот без вологи не працює — і може “спалити” посіви: реальний досвід з Півдня України

Погодні умови на Півдні України не залишають права на помилку. Весна нестабільна, дощі — як лотерея. І тут важливо зрозуміти головне: сухе добриво без вологи — шкодить. Якщо внести азот і чекати на дощ, якого не буде — можна “спалити” посіви пшениці.

Що пішло не так минулого року?

👉 Добриво розкидали перед дощем. Але дощ… не пройшов. 👉 Пшениця опинилася у стресі через високі концентрації добрив у сухому ґрунті. 👉 Урожай втратив потенціал ще на старті.

Урок? Працювати “по шаблону” без аналізу ситуації — ризиковано.

Що змінили цього року: ключові технологічні рішення

✅ Перехід на рідкі добрива (КАС + вода 1:1)

1. Внесення ін’єктором — щоб азот потрапив у вологий шар.
2. Пшениця отримала живлення, а не “удар”.

✅ Ортофосфорна кислота — додаток на частині полів для оптимізації pH.

✅ Власна агродіагностика (AgriLab):

1. Аналіз pH, КОЄ (катіонно-обмінної ємності), запасів макро- і мікроелементів.
2. Виявлено надлишок кальцію (90%+), який блокує доступ до інших елементів — фосфору, заліза, цинку.
3. Рекомендовано роботу з магнієм та калієм, щоб вирівняти баланс.

Головне правило: азот – не панацея, а інструмент

🎯 Якщо не збалансований pH — жоден елемент не буде працювати ефективно. 🎯 Якщо ґрунт “запливає” — мікроорганізми не дихають, а коріння не росте. 🎯 Якщо розкидати “по старому”, як сусід — можна втратити сезон.

Кроки до покращення технології:

1. Навести порядок з pH – робота з Са/Мg співвідношенням.
2. Поступово, не все одразу. Перехід на нову технологію — це 3-5 років.
3. Додати стимулятори та амінокислоти після внесення КАС — для зняття стресу.
4. Розумно підбирати техніку (автор обрала “Living Soil Power” від “Технополь”).

Польова система захисту (з прикладу):

1. 2 фунгіцидні обробки
2. 1 інсектицидна
3. Живлення по листу (сірка, амінокислоти)
4. Витрати залежать від типу поля (насіннєве/товарне)