Безкоштовне органічне добриво

Закінчилися жнива і по всій країні стоїть смог від палаючої стерні, вітер перекидає полум’я навіть на ті поля, де солому зберігали для інших цілей. Адже не секрет, що солома широко використовується у господарствах, як добриво чи корм для тварин. А так як різні культури в більшій або меншій кількості виносять з грунту поживні речовини, аграрії все частіше ставлять собі питання, як раціонально збалансувати витрачені макроелементи. Тож після жнив фермер стоїть перед вибором - прибрати солому з поля, заробити її в грунт чи спалити. На кожен із цих варіантів є свої за та проти. Розглянемо їх у статті.

Чому при всіх існуючих заборонах аграрії продовжують палити стерню?

1. У господарстві банально немає необхідної техніки
2. Аграрій ставить собі за мету знищити патогенну мікрофлору у грунті і насіння бур’янів
3. При інтенсивних технологіях на полі може залишитись велика кількість побічної продукції, яку важко переробити і немає куди збути
4. Наступної культурою для посіву планується ріпак, для якого важливо створити гарне насіннєве ложе, що часто не можливо через погано подрібнені рештки

Недоліки спалювання стерні:

1. Знищуються корисні мікроорганізми, які здатні підвищувати родючість грунту
2. Витрачається велика кількість органічної речовини, яка є в соломі (вуглець, азот, фосфор, калій тощо). До 30-40 кг азоту на 1 га.
3. Зниження вмісту гумусу до 5 см у грунті
4. Зниження якісних показників грунту та вмісту вологи

Палити стерню не можна: це заборонено законодавством України. Тому часто фермери забирають пожнивні рештки з поля у вигляді тюків чи валків і збувають їх у сферу тваринництва або використовують в своєму господарстві для підстилки худобі. Часто такі решти повертаються на поля у вигляді органічної продукції, що несе додаткову користь у підживленні азотом.Гіршим варіантом буде неправильна заробка пожнивних решток у грунт. Це може призвести до негативних наслідків на культурі. Так, коли у розкладанні пожнивних решток беруть участь анаеробні бактерії, відбувається процес гниття, утворюються шкідливі для рослини фенольні сполуки. Культура може зупинятись у рості і жовтіти. Також великим стресом для рослини може бути глибоке заорювання пожнивних решток за допомогою плугу і утворення таким чином плужної підошви, через яку культура недоотримує поживних речовин з грунту.

На зернових колосових співвідношення побічної продукції до основної - приблизно 1:1.  Це означає, що якщо Ви скосили 5 тонн пшениці, Ви матимете на полі 5-6 тонн пшениці (можна точніше порахувати за допомогою коефіцієнту).Вважається, що заробка в грунт має відбуватись на 2-3 см до 1 т соломи. Якщо ж кількість решток перевищує 5 т, заробку у грунт має бути мінімум на 10 см. 

Як прискорити розкладання соломи у грунті?

Найперше треба розуміти, що пожнивні рештки треба заробляти у грунт в подрібненому вигляді для того, щоб з ними працювали аеробні бактерії і перетворювали їх на гумус. Для розкладання побічної продукції зернових на 40-50% потрібно близько 2-4 місяців. Повне перетворення соломи в гумус може тривати й до 3 років. Швидкість розкладання залежить від таких показників:

1. склад пожнивних решток (скільки целюлози в соломі)
2. гранулометричний склад грунту
3. мікробіота грунту
4. забезпеченість грунту пожнивними елементами

Найпопулярніший метод прискорення розкладання - внесення у грунт азоту. В більшій чи меншій кількості, залежить від попереднього вмісту цієї речовини у грунті. Тут буде доцільним аналіз грунту із створенням картограми поля, по якій ви розумітимете, де потреба в азоті найбільша.Мінералізація соломи відбувається приблизно  у співвідношенні 60 вуглецю до 1 азоту на зернових. Таким чином для розкладання 1 т побічної продукції нам потрібно 10-15 кг азоту. А це майже 60 кг азоту на гектар.Для внесення азоту по стерні рекомендуються добрива в амонійній формі. Найкраще працюють по рештках аміачна селітра, сульфат амонію, КАС. Карбамід також можливо вносити по стерні, але для цього добрива потрібні додаткові умови - сприятлива температура і достатня кількість вологи, щоб добриво розчинилось у грунті. Бажано вносити рідкі азотні добрива після лущення стерні ввечері, після чого обов’язково задискувати внесене добриво разом із соломою в грунт. Варто пам’ятати, що рівномірне розподілення решток по полю - запорука швидкої мінералізації соломи, адже на місцях скупчення пожнивних решток важко зробити сім’яложе, що ускладнить посів і призведе до негативних наслідків.Крім цього для насичення грунту азотом використовується метод внесення рідких органічних добрив. Непоганим варіантом для удобрення є використання сидеральних бобових культур.

Економіка використання соломи у вигляді добрива

Поживні елементи, які містяться в соломі: 

1. вуглець 40-45%
2. азот 0,5%
3. калій 1%
4. фосфор 0,2%

Тобто при урожаю 6 тонн пшениці, матимемо такий розрахунок вуглецю:6000 кг * 0,40 = 2400 кг вуглецюОптимальним співвідношенням азоту до вуглецю для повної компенсації буде 1:30. Таким чином, 2400/30=80 кг азоту у діючій речовині80 кг*0,32 (КАС)=230 кг/га у фізичній вазі добрива.

Підсумуємо основні помилки при перетворенні соломи в добриво:

1. Нерівномірне розподілення пожнивних решток по полю
2. Заорювання соломи на глибину більше 30 см
3. Погане подрібнення соломи
4. Лущіння стерні без задисковки
5. Заробка решток без врахування вмісту азоту та гранулометричного складу грунту

Важливо розуміти, що солома, зароблена в грунт - це не тільки законсервована пожива. На продуктах розкладу у грунті з часом формується позитивна мікрофлора. Цей азотобактер з року в рік сприятиме підвищенню родючості грунту, підвищення його якісних показників. Тому правильна компенсація поживних елементів у грунт дасть гарний старт для розвитку наступних культур і зекономить Вам гроші в майбутньому сезоні.