Експорт українського зерна морем під ударом! Зерновий ринок давить московитів. Агрономові Новини

Україну хочуть відрізати від моря

Коли росіяни говорять про наміри відрізати Україну від моря, це не лише військові загрози, а й економічний тиск. Кожен обстріл порту, удар по судну чи енергетичній інфраструктурі напряму впливає на прибутки українських аграріїв. Останнім часом було знищено ще два кораблі з російського тіньового флоту, після чого посилилися атаки на судна, що перевозять українське зерно або паливо.

Логістика дорожчає — прибуток тане

Такі дії підвищують вартість фрахту. Судновласники закладають ризики у вартість перевезень, а страхові компанії — у свої тарифи. Одночасно дорожчають послуги «Укрзалізниці», бо обстріли порушують роботу інфраструктури, а дефіцит вагонів стає дедалі відчутнішим.

Ситуацію ускладнюють внутрішні фактори: масовий збір вологої кукурудзи в центральних і західних регіонах створив пікове навантаження на транспорт, а зміни у правилах бронювання водіїв спричинили нестачу кадрів у автоперевезеннях. У підсумку логістика подорожчала майже вдвічі — доставка на 500 км, яка восени коштувала близько 800–900 грн за тонну, нині сягає 1500 грн і більше.

Що відбувається на ринку зерна

На тлі зростання транспортних витрат та війни ціни на агропродукцію поводяться нерівномірно. Соняшник залишається у дефіциті, тому його ціна зростає. Соя має потенціал для подальшого підвищення вартості. Кукурудза пройшла короткий період активних закупівель і тимчасово стабілізувалася. Пшениця тримається на стабільному рівні без передумов для різких коливань.

Курс валюти залишається важливим чинником для аграріїв. Короткочасне підвищення долара до 43 грн частково покращило ситуацію для експортерів, адже девальвація гривні збільшує гривневу виручку при продажу зерна за валюту.

Московити скасовують мита і втрачають бюджет

На росії ухвалено рішення скасувати експортні мита на зернові. Раніше їхній рівень становив 10–15%, але через падіння експорту на 13% уряд вирішив зняти обмеження, щоб стимулювати продажі за кордон. Проте укріплення рубля до 74 за долар робить експорт менш вигідним, тому навіть без мит обсяги не відновлюються. Для аграріїв це показовий приклад того, як валютна політика впливає на конкурентоспроможність більше, ніж податкові зміни.

Українське соєво-ріпакове мито — пастка для фермерів

В Україні ситуація протилежна. Соєво-ріпакове мито створило дисбаланс, за якого вирощування звичайної, не ГМО-сої стало економічно невигідним. Переробники знижують закупівельні ціни на розмір мита, а фермери втрачають стимул вирощувати класичну сою. У результаті ринок звужується, і перевага переходить до виробників ГМО-культур.

Держпідтримка: хто отримав, а хто ні

У новому бюджеті на підтримку аграрного сектору передбачено 14,1 млрд грн. Основна частина, близько 9,5 млрд, спрямована на фінансову підтримку і страхування, ще 2,6 млрд — на тваринництво, та 2 млрд — на гуманітарне розмінування. Однак більшість цих коштів дісталася великим агрохолдингам, тоді як на прифронтових територіях лише третина фермерів реально отримала допомогу. Це створює додаткову соціальну нерівність усередині галузі.

Глобальне потепління — нові культури для України

Зміна клімату поступово відкриває для України нові можливості. У Миколаївській області зібрали врожай гранатів, що раніше було неможливо через брак теплових одиниць. Тепер середня кількість активних температур перевищує 3500°, що дозволяє вирощувати культури, характерні для Кавказу чи Близького Сходу. Це свідчить про поступову зміну агрокліматичних зон і потенціал для диверсифікації виробництва.