ФЕРМЕРАМ НЕ ПЛАТЯТЬ ЗА КЛАС ЗЕРНА! ЯК ТЕХНОЛОГІЇ ЗНИЩИЛИ КЛАСНІСТЬ? ДОПЛАТА ЗА БІЛОК

В Україні склався дефіцит борошномельної пшениці. Так, звучить дивно: ми ж звикли вважати себе житницею світу. Але сьогодні більша частина нашої пшениці — це фураж, а не високоякісна хлібопекарська сировина. Чи варто панікувати? Ні. Це — природна еволюція аграрної системи, і в ній є навіть позитив.

Де поділася борошномельна пшениця?

Загальний урожай пшениці в Україні у 2024 році склав близько 22 млн тонн — це 5–7 місце у світі за експортом зерна. Проте лише 1,3 млн тонн із цього обсягу придатні для борошномельної галузі. Для повного забезпечення внутрішнього ринку потрібно щонайменше 3,5 млн тонн продовольчої пшениці (з урахуванням 75% виходу борошна). Отже, маємо дефіцит близько 2 млн тонн.

Причини цього:

1. ринок борошна в Україні зарегульований і малоприбутковий;
2. монополія рітейлу стримує зростання цін на хліб, через що недозаробляють хлібопекарі, борошномели і, зрештою, фермери;
3. відсутність стимулу доплачувати за якість зерна призвела до зниження класності врожаїв.

Як реагує ринок і технології

Коли в 2023 році дефіцит став очевидним, здавалося, що на ринку вибухне цінова криза. Але цього не сталося. Чому? Тому що борошномельна технологія зробила крок уперед.

Сучасні млини навчилися компенсувати нестачу якості ферментами. Додаючи їх у процесі помолу, технологи підвищують хлібопекарські властивості борошна навіть із фуражної пшениці. Інакше кажучи, технології “доїдають” слабкі місця зерна і “докручують” потрібні показники — передусім білок. Раніше фермерам платили премію за класність пшениці, сьогодні — за вміст білка.

Що це означає для фермерів?

Фураж тепер не завжди означає “дешевий продукт”. Якщо ваша пшениця має високі показники натури, білка, числа падіння, скловидності — не погоджуйтесь одразу на ціну “як за фураж”. Є сенс:

1. зробити лабораторний аналіз зерна;
2. аргументовано вимагати доплату від борошномелів;
3. торгуватись за кожен якісний показник.

Для борошномелів дешевше купити якісну партію зерна, ніж потім компенсувати слабкі параметри ферментами. Це вигідно обом сторонам. Фермери можуть отримати додатково 200–400 грн на тонні, якщо доведуть якість свого зерна.