Гібриди ріпаку: швидкий чи повільний старт?

Під час вибору гібриду ріпаку варто звернути увагу на велику кількість різноманітних факторів: висота рослин, врожайність, вартість посівної одиниці, стійкість до хвороб, шкідників та стресових факторів тощо. Та є ще один дуже важливий фактор, на який часто не звертають увагу аграрії. Це швидкість енергії початкового росту. Чим цей фактор важливий? Які переваги можна отримати під час вирощування гібридів, що мають швидку або повільну швидкість росту? Розглянемо детальніше.

Однією з основних переваг вирощування гібридів, що мають швидку енергію початкового росту, є можливість їхньої сівби у пізні строки. По-перше, це дозволяє краще підготувати ґрунт до сівби. По-друге, під час вирощування таких гібридів ріпаку з'являється можливість вирощувати у якості попередника культури, що мають більш тривалий період вегетації. Швидкий ріст під час початкового періоду вегетації ріпаку дозволяє рослинам сформувати достатні для проходження зимового періоду кореневу систему та вегетативну масу. Навесні, особливо за посушливих умов, такі гібриди більш ефективно використовують запаси ґрунтової вологи завдяки потужній кореневій системі та надземній частині, адже вона швидко затінює ґрунт, що запобігає зайвому випаровуванню вологи та пригнічує розвиток молодих бур'янів. Головним недоліком сівби таких гібридів є можливість переростання рослин ріпаку, особливо при ранньому посіві. Тож такі гібриди будуть найкращим вибором для регіонів із нестабільним рівнем зволоження ґрунтів.

Вирощування гібридів, що мають уповільнений розвиток, потребує посіву у більш ранні терміни. Такі гібриди не переростають восени, а відтак не лише входять в зиму наростивши оптимальну вегетативну масу, а й не потребують використання регуляторів росту. Проте, тривала осіння вегетація потребує більшої кількості ґрунтової вологи у цей період, тому їхнє вирощування більш доцільне у регіонах із достатнім рівнем зволоження.

Який гібрид обрати - зі швидким чи уповільненим початковим проростанням - вирішувати Вам. Проте, ігнорування цього аспекту може призвести до додаткових витрат під час вирощування ріпаку та до недоотримання врожаю.