Хвороби цукрових буряків

Цукрові буряки уражує два типи хвороб: хвороби листя та коренеплодів. Розглянемо найбільш поширені в Україні хвороби цукрового буряку та способи їх контролю.

ЦЕРКОСПОРОЗ

Для розвитку цієї хвороби потрібна волога погода з високою температурою повітря. Джерелом захворювання є гриб, що зимує на відмерлому листі та черешках. Ураження рослин церкоспорозом призводить до зростання коефіцієнту транспірації в листі у 3-4 рази, зменшення асиміляції вуглекислоти та порушення азотного обміну. Згодом уражене хворобою листя гине. Через системні порушення в обміні речовин та руху вологи зростає витрата пластичних речовин на формування нового листя, що призводить до недостатнього розвитку кореня та зменшення накопичення цукру. При сильному уражені церкоспорозом недобір цукру з 1 га може сягати 70%. Втрати врожайності культури при цьому можуть сягати 40%.

Прояви хвороби полягають у появі на листі невеликих (2-3 мм у діаметрі) округлих світло-бурих плям з темною облямівкою, на поверхні яких за вологої погоди може формуватись оксамитовий наліт. При сильному ураженні довгасті плями також з'являються на черешках листя, стеблах та оплодні насіннєвих клубочків.Агротехнічні заходи контролю полягають у:

1. поверненні цукрових буряків на поле не раніше, ніж за 2-3 роки;
2. дотриманні балансу мінерального живлення культури;
3. знищенні рослинних решток;
4. вирощуванні генетично стійких сортів.

Хімічний контроль полягає в обробці посівів за перших ознак прояву церкоспорозу фунгіцидами на основі пропіконазолу з ципроконазолом, флутриафолу, епоксиконазолу з тіофанат-метилом тощо (Альто Супер 330, Амістар Екстра, Аякс, Рекс Дуо, Абакус).ФОМОЗЦе грибкове захворювання уражує і листя, і коренеплоди. Для його розвитку оптимальними умовами є відносна вологість повітря 60-70%, температура в діапазоні +15°...+30°С та нейтральна кислотність ґрунту. Фомоз призводити до відмирання листя й пагонів насінників, а усередині коренеплоду з'являється загнивання тканин. Сильне ураження призводить до зниження врожайності коренеплодів на 29% та зниження цукристості на 1,2-1,6%. Збудник фомозу зимує на рослинних рештках, в насінні, коренеплодах та верхньому шарі ґрунту (5-15 см). Розвиток захворювання поглиблюється у разі ураження іншими хворобами. Також фомоз сприяє ураженню сходів культури коренеїдом, сухою гниллю кореня й кагатною гниллю.

Прояви фомозу виглядають як округлі некротичні плями жовтого та світло-бурого кольору, що з'являються на нижніх листках. З часом плями розростаються, некротична тканина випадає, а листя засихає. Згодом на плямах з’являються дрібні чорні крапки (пікніди).Агротехнічні заходи з контролю фомозу полягають у:

1. очищенні поля від залишків врожаю та глибокій зяблевій оранці;
2. дотриманні правильної сівозміни та строків посіву;
3. вирощуванні стійких сортів буряку.

Для хімічного захисту посівів буряку від фомозу використовують фунгіциди на основі флутриафолу (Імпакт 25, Імпакт 500, Імпакт К).КОРЕНЕЇДЦя грибкова хвороба вражає виключно молоді рослини (до появи другої пари справжніх листків). У проростків відбувається загнивання коріння, підсім’ядольного коліна, а у деяких випадках черешків сім’ядолей і листя. Проявом хвороби є поява склоподібних або бурих плям вздовж кореня, які з розвитком хвороби поширюються на верхню частину кореня. Інтенсивне ураження хворобою призводить до загнивання усього кореня. Хворі рослини уповільнюють свій розвиток, часто в’януть і гинуть.

Ураження проростків цукрових буряків коренеїдом призводить до зрідження посівів, які втрачають здатність пристосовуватись до стресових умов, що значно зменшує врожайність і цукристість буряків.Агротехнічними заходами з контролю коренеїду є:

1. дотримання сівозміни, у якій попередником цукрових буряків обов’язково має бути озима пшениця;
2. дотримання збалансованого мінерального живлення;
3. правильний передпосівний обробіток ґрунту;
4. дотримання оптимальних термінів посіву.

Для хімічного контролю використовують препарати на основі металаксилу-М, гімексазолу тощо (Апрон XL 350, Баріон, Тачигарен).РИЗОМАНІЯВражені цією хворобою рослини починають відставати у рості та розвитку, зменшують накопичення цукрів, вміст води в коренеплодах, вміст сухих речовин і азоту. Врожайність буряку при ураженні ризоманією може знизитися на 50%, а цукристість на 10%. Збудником хвороб є вірус, що потрапляє всередину рослині за допомогою зооспор ґрунтового гриба. Оптимальними для розвитку ризоманії є відносна вологість ґрунту 80%, температура повітря +23°...+27°С і лужна реакція ґрунту (pH<5,6).

Характерними ознаками ризоманії є блідо-зелене або жовте забарвлення листя, з можливим некрозом жилок. Уражені рослини втрачають тургор, коренеплоди недостатньо розвиваються.Агротехнічний контроль ризоманії полягає у:

1. внесенні органічних добрив та оптимізації структури ґрунту з метою посилення його біологічної активності;
2. дотриманні карантинних заходів при транспортуванні садивного матеріалу;
3. вирощуванні стійких сортів та гібридів.

Препаратів для якісного хімічного контролю ризоманії наразі НЕ ІСНУЄ.