КАС на пшениці

Карбамідо-аміачна суміш – одне з найпопулярніших і в той же час найефективніших добрив, що існують та використовуються в сільському господарстві. Регулярно ми чуємо від виробників питання: «А як же правильно використовувати КАС?». Ми вже розповідали у попередніх випусках про мінімальні непродуктивні втрати азоту при застосуванні КАС під час підживлення по мерзлоталому грунту. Становлять вони 3%, на відміну від карбаміду і селітри, у яких втрати сягають близько 40%.

Та крім мінімальних непродуктивних втрат є ще одна важлива перевага – це рідке добриво! А значить воно буде мати ефективність навіть при мінімальній кількості вологи.

Але про це трошки згодом. Сьогодні у нас фокус на зернові колосові. А тут з КАСом можна посіяти, тобто внести перед посівом. Можна застосувати по мерзло-талому грунту. Потім культура вже активно вегетує, тому КАСом можна проводити прикореневе та позакореневе підживлення.

Прикореневе крапельницями, які ставлять замість форсунок. Крапельниця застосовується для отримання максимального розміру краплі. Це необхідно для швидкого стікання на землю, адже вміст азоту високий, та і сам по собі КАС це агресивне середовище, тому можливі опіки при тривалому контакті листя та спробах засвоїти таку кількість азоту, мінімізувати негативний вплив допомагають великі краплі, які скочуються відразу на грунт.

КАС, як і карбамід, дуже часто застосовують для позакореневого підживлення. Простіше кажучи «по листу». А використовують при цьому форсунки, а не крапельниці.

Чи можна так робити?

В першу чергу, це залежить від фази культури та умов вирощування. Тобто у фазі 3-4 листочки зернових та низьких середньодобових температурах – отримати фітотокс буде дуже складно. А от у послідуючих етапах розвитку – застосовувати КАС форсунками – ми не рекомендуємо. Ризики збільшуються. А прорахунок агронома може коштувати врожаю!

Це були основні особливості застосування КАС на зернових.