Локально-стрічкове внесення добрив

Зміна кліматичних умов в Україні, підвищення вартості основних оборотних засобів, економічна та політична нестабільність країни в цілому змушують українських аграріїв оптимізувати ведення господарської діяльності з метою підвищення прибутків. Одним із найкращих способів домогтися скорочення витрат є зменшення кількості добрив шляхом переходу до локально-стрічкового способу їх внесення.

Однією з головних проблем традиційного способу внесення мінеральних добрив є нерівномірний розподіл елементів живлення на різних ділянках одного поля. Причиною цього є нерівність рельєфу, перекриття ділянок проходження агрегату тощо. Це призводить до перепадів врожайності на таких ділянках. При чому інколи такі перепади можуть досягати 500-600% та зниження коефіцієнту корисної дії від внесених добрив.

Для того, щоб вирівняти кількість наявних на різних ділянках ґрунту елементів живлення, є сенс перейти до локально-стрічкового диференційованого внесення добрив, що забезпечує зміни доз мінерального живлення в залежності від складу ґрунту, запланованої врожайності та потреб різних ділянок поля. Такий метод дає можливість робити внесення без перевитрат препаратів під час проходу техніки по полю.

Для більшої ефективності внесення добрив з використанням такого способу потрібно провести відбір проб ґрунту на різних ділянках поля. Ці проби передаються до спеціалізованої лабораторії, де проводиться їх аналіз. На основі результатів аналізів ґрунту, супутникових даних місцевості, мап врожайності, записаних з бортових комп'ютерів комбайнів, та створених за допомогою GPS-даних мап полів створюють електронні мапи забезпеченості різних ділянок поля елементами живлення рослин.

Такі мапи завантажуються у бортовий комп'ютер агрегату, що вносить добриво. Під час руху полем бортовий комп'ютер, що під'єднаний до GPS-навігатора, співвідносить дані геолокації з мапою забезпечення елементами живлення. Від комп'ютера передаються дані до систем розподілу добрив, які змінюють положення засувок при проходженні ділянок поля, що мають різне забезпечення елементами живлення. Після проведення основного удобрення, сівба проводиться у стрічку внесення добрив.

Використання такого методу внесення добрив також дозволяє відстежити витрати палива, відхилення агрегату від маршруту, простій техніки, що дозволяє додатково скоротити витрати господарства.

Цей метод дозволяє підвищити ефективність внесення добрив на 10-30% з одночасним зменшенням фізичної їх норми на 10-13%. Окупність витрат, необхідних для переходу на такий спосіб живлення культур, досягається вже за 1 сезон (у разі обробки щонайменше 2 тисяч гектар площ).

Раціоналізація внесення мінеральних добрив, скорочення витрат на їх закупівлю, логістику та внесення, зменшення екологічного навантаження на ґрунт - усіх цих проблем можна уникнути завдяки переходу до точного землеробства у цілому та локально-стрічкового внесення добрив зокрема.