Організація живлення озимих навесні

Сучасний стан ґрунтів в Україні близький до катастрофічного: недотримання сівозмін та технологій землеробства призвело до значного погіршення їх стану. Гумусний шар зменшується кожного року. Зараз природна родючість ґрунтів становить лише близько 2-2,5%, тоді як раніше складала 3-4%. Тому, особливо на півдні України, лише за допомогою внесення великої кількості добрив господарства можуть отримати високі врожаї. За рекомендаціями науковців дозу азотних добрив, які щорічно вносяться на поля, потрібно збільшувати. Але при цьому обов'язково необхідно враховувати, що надлишок азоту в продуктивному шарі ґрунті сприяє поширенню хвороб та шкідників. Тому з цим добривом потрібно працювати обережно. І не забувати про організацію системи захисту посівів з урахуванням внесеного азоту.

Для визначення дози азотних добрив, яку потрібно внести навесні, використовують один із чотирьох способів:

• найпоширеніший спосіб. За зовнішнім станом посівів - шляхом візуального огляду. Зрозуміло, що цей метод поширений через його фактичну безкоштовність. Проте визначення на око не завжди точне і не дає змоги якісно організувати внесення добрив;
• за діагностикою рослин. Для швидкого визначення рівня азоту можна скористатися експрес-лабораторією. Або замовити хімічний аналіз у лабораторії. Але така діагностика не показує потреби рослин в добривах, адже не враховує особливостей сорту, погодних і ґрунтових умов;
• на підставі даних аналізу ґрунту. Під час весняного відновлення вегетації у озимих зернових доцільно визначити вміст мінерального азоту в продуктивному шарі ґрунту (0–20 см). Саме цей показник вказує на стан забезпечення рослин доступними азотними сполуками у конкретний момент;
• визначення потреби у внесенні азоту за індексом NDVI. Такий підхід дає змогу оптимізувати витрат на застосування добрив і підвищити врожайність на ділянках з високим потенціалом до 40%. Для визначення індексу NDVI на підставі супутникових знімків або аерофотозйомки створюють карту посівів. Розбивши її на умовні зони, відбирають ґрунтові зразки. За результатами перевірки отриманих зразків створюють карту внесення добрив, що використовується для проведення точкового внесення.

Окрім цього, варто пам'ятати, що самого лише азоту недостатньо для якісного весняного удобрення озимих. Варто не забувати і про інші, у тому числі про мікродобрива. Наприклад, внесення сірки дозволяє рослині краще засвоювати азот та збільшує вміст клейковини. Окрім сірки, при вирощуванні озимої пшениці варто вносити такі мікроелементи, як цинк (0,5 кг/га) та мідь (0,5 кг/га).

Сучасні технології побудови системи удобрення озимих культур є неодмінною умовою ефективного ведення сільського господарства.