Особливості застосування гліфосату
Гліфосат є основною діючою речовиною великої кількості неселективних системних гербіцидів, які використовуються для боротьби з широким спектром бур'янів. Використання цієї діючої речовини є дешевшою та менш трудомісткою альтернативою механічному обробітку ґрунту. Але при певних умовах внесення гліфосат може мати вкрай малу ефективність, а у деяких випадках він може взагалі не спрацювати.Він є найбільш популярною діючою речовиною гербіцидів у світі. Певно, що кожен український фермер хоча б раз у житті (а скоріше щороку) використовував препарати на основі гліфосату на своїх полях.
Найчастіше гліфосат застосовують для:
- передпосівної обробки поля перед появою перших сходів культури;
- знищення бур’янів в посівах стійких культур;
- контролю багаторічних бур'янів після збирання культури;
- у якості десиканта.
Зазвичай зниження ефективності від використання гліфосату є наслідком наступних факторів:
- порушення регламенту застосування. Як не прикро, але цей фактор є найпоширенішим і причин цьому багато: умови, що призвели до масової появи бур'янів наприкінці фаз можливого застосування гліфосату, неуважність або недосвідченість того, хто проводив внесення тощо. Ці та інші банальні причини порушення регламенту можуть призвести не лише до зниження ефективності застосування препарату, а й до появи фітотоксичного ефекту на вирощуваній культурі;
- метеорологічні умови. Опади за декілька годин після внесення призводять до змивання препарату перш ніж він потрапить у рослини. Внесення гліфосату за високої температури повітря та значної сонячної інсоляції призводить до того, що краплі гербіциду утворюють на культурних рослинах лінзи, що залишає опіки на них. Відсутність вологи у поверхневому шарі ґрунту знижує рівень ефективності препарату до критично низького, а надмірна кількість вологи призводить до того, що препарат промивається в нижні шари ґрунту. Внесення препарату при швидкості вітру 5 м/с та вище призводить до знесення препарату та нерівномірного його поширення площею;
- якість води. Якість обробки гліфосатом значно знижується якщо для робочого розчину використовується лужна (pH вище 7) або жорстка вода з органічними та мінеральними домішками.
Для підвищення ефективності дії препаратів, що містять гліфосат, потрібно:
- додавати до бакової суміші ад'юванти. Це дозволить закріпити робочий розчин на листках бур'янів та прискорить потрапляння діючої речовини в середину рослини;
- проводити внесення при низькому тиску в обприскувачі (до 2,5 кг/см) із використанням спеціальних форсунок, що мають низьку пропускну здатність для утворення великих крапель (розміром до 300 мікронів);
- дотримуватись регламенту застосування препарату;
- вносити готовий робочий розчин протягом однієї годину після його приготування;
- використовувати низькі норми витрати робочого розчину (50-150 л/га) при високій концентрації препарату (від 2% і вище).