Реформа ФОПів: що чекає фермерів у 2027 році і як до цього підготуватись

Українських фермерів-ФОПів очікує нова реальність. Із 2027 року планується запровадження змін, які зобов’яжуть платників єдиного податку сплачувати ПДВ після досягнення певного обороту. Формально це одна з умов співпраці України з МВФ, але фактично — глибока реформа, яка може перевернути модель роботи дрібного аграрного бізнесу.

Що стоїть за реформою

МВФ справді не дає грошей “просто так” — завжди є умови. Зазвичай Україну просять впроваджувати реформи, що роблять економіку більш прозорою: судову, антикорупційну, податкову. Але пропозиції формує сама держава, і саме українська влада включила реформу спрощеної системи в пакет домовленостей із Фондом.

Ідея полягала у тому, щоб скоротити можливості “оптимізації” і збільшити надходження до бюджету. Однак на практиці зміни можуть мати протилежний ефект — сотні тисяч дрібних підприємців просто підуть у тінь. Це стосується і фермерів, які сьогодні ведуть господарства площею до 100–150 гектарів і чесно платять податки через ФОП.

Чому фермер-ФОП — важливий для економіки

Спрощена система дала змогу десяткам тисяч фермерів вийти з “кешу” й почати працювати офіційно. Реєстрація договорів оренди, продаж зерна по безналу, участь у державних програмах — усе це стало можливим саме завдяки простим правилам оподаткування.

ФОП сплачує фіксовану суму податку, не зобов’язаний вести складну бухгалтерію і може працювати самостійно без штату юристів і бухгалтерів. Для господарств до 100 гектарів це часто єдиний спосіб легально існувати — фермерське господарство з ПДВ і повною звітністю для такого масштабу просто нерентабельне.

Що може піти не так

Якщо реформу ухвалять у нинішньому вигляді, з 2027 року ФОП із річним оборотом понад 1 млн грн стане платником ПДВ. Це означає додатковий бухгалтерський облік, реєстрацію податкових накладних, регулярні перевірки, ризики блокування рахунків. Для дрібного фермера це не просто нове навантаження — це фактично кінець моделі “одна людина — своє господарство”.

Більшість таких виробників не зможе утримувати бухгалтера, адже навіть найпростіший облік коштує від 20 тисяч гривень на місяць. Якщо додати витрати на ПДВ, штрафи, перевірки, — малий фермер втратить будь-яку рентабельність. І найімовірніше, значна частина таких господарів повернеться у “кеш” — без офіційного обліку, без доступу до кредитів і програм підтримки.

Як фермеру діяти далі

Є кілька варіантів. Найпростіший — працювати “по-старому” ще рік і готуватися до змін. Але вже зараз варто продумати схему оптимізації. Один із можливих варіантів — сімейна модель із кількома ФОПами. Якщо господарство фактично сімейне, частину діяльності можна розподілити між дружиною, дітьми, батьками. Це дозволить розширити оборот без переходу на ПДВ і зберегти гнучкість.

Таке рішення вимагає більшої дисципліни, але воно набагато простіше й безпечніше, ніж повна бухгалтерія фермерського господарства. При цьому кошти, передані між членами родини, не оподатковуються — закон дозволяє це робити офіційно.

Чому реформа ризикує зруйнувати більше, ніж виправити

ФОПи — це не ухилення від податків, а спосіб виживання малого бізнесу. Вони створюють робочі місця, генерують до півтрильйона гривень податкових надходжень на рік і не потребують бюджетних дотацій. Їхнє зникнення означатиме падіння ВВП, зростання безробіття і повернення бізнесу в тінь — саме того, чого країна не може собі дозволити під час війни.

Для фермерів це питання не лише грошей, а й стабільності. Якщо дрібне господарство втратить можливість працювати легально, країна втратить основу продовольчої безпеки — людей, які реально годують Україну.