РЕГУЛЯТОР РОСТУ - коли і для чого вносити на пшеницю або ячмінь?

РЕГУЛЯТОР РОСТУ - коли і для чого вносити на пшеницю або ячмінь?

Більшість з Вас бачили, які бувають проблеми від вилягання посівів. Ячмінь чи пшениця – немає різниці. Серце кров’ю обливається і ти починаєш задумуватись про флексі жатку.

Але давайте не будемо спішити із проблемами які ще не прийшли.

Хочу поговорити про доцільність застосування регуляторів росту на зернових.

На сьогодні є кілька таймінгів використання таких препаратів, і кожне внесення має свій результат.

З метою закладки більшої кількості продуктивних стебел і запобігання виляганню заходити можна на посіви, починаючи із 21 фази ВВСН. Краще застосовувати дробне внесення і перше припадає саме на цю фазу.

Якщо ви працюєте одноразово регуляторами росту, то оптимальною фазою буде середина кущення, 25 фаза ВВСН.

Але якщо це все ж дробне внесення, то закріпити перше потрібно, і для цього найкраще підходить фаза початку виходу в трубку або 30 за шкалою ВВСН. Протягом цієї фази рослина будує тканини біля основи стебла, але якщо ріст стебла відбувається швидко, то для якісного розвитку не вистачає ресурсів, і саме через це в майбутньому ми можемо постраждати від вилягання. Наприклад, зараз у нас така ситуація. Весна 2018, кінець березня, а ще є місця де лежить сніг, наступний тиждень стоїть прогноз із температурою +15 день і +8 ніч. Скоріш за все прийде різке тепло (а волога та живлення є) і озимі зернові почнуть активно розвиватись, скорочуючи дні у фазах розвитку. І щоб в майбутньому не думати, чи викоте вітер ячмінь або пшеницю потрібно зробити обробку регуляторами росту. Дробне в степовій зоні не вийде, скоріш за все нам потрібно буде робити одноразово.

Як працює принцип дробного внесення Ви розумієте – спочатку “прижали” точку росту, щоб вона підганяла бокові пагони, а потім, коли маса рослини збільшилась і концентрація д.р. зменшилась, добавляємо цю саму діючу речовину (працюємо повторно цим самим препаратом) і в такому випадку ще призупиняємо основну точку росту щоб потовщити перше міжвузля (відстань між першим справжнім вузлом та вузлом кущення). Зазвичай саме там відбувається злам соломини).

А коли вносимо одноразово у фазу 30 ВВСН, ми потовщуємо міжвузля.

До речі, дозу також потрібно нормувати, зважаючи на температурний режим та розвиток і стан рослин, не потрібно робити, коли наближаються приморозки і посіви знаходяться в стресі.

Є іще один таймінг або час застосування регуляторів росту, для того, щоб скоротити останнє міжвузля, аби воно потім не зламалось від ваги колоса. Мені здається, це більше стосується ячменю та жита, менше – пшениці (кажуть в народі “щоб ячмінь не “клював”). Припадає цей час на 37 ВВСН (коли починає показуватись прапорцевий листок).

Як Ви думаєте, що буде краще ламатись – маленьке міжвузля чи видовжене? Згадую як я відкручувала колесо ключем, а воно ну ніяк. А от коли береш якусь трубу і надягаєш на ключ – плече руху більше – тоді я прям силач, все крутиться аж бігом. Так само і в останньому міжвузлі: плече менше – менша імовірність до зламу.

Ми сьогодні говорили про доцільність ріст-регуляторів, але потрібно пам’ятати що це препарати високих агрофонів та гарних посівів (на слабеньких і так немає чому вилягати). Плануйте весняний час для максимальної ефективності, і хай прибуде з Вами урожай.

Made with