Рослина паразит - вовчок
Одним з найчисельніших видів підземних паразитів є рід вовчкових. Головна особливість цього роду в порівнянні з іншими – виключне різноманіття видів, кожен з яких має унікальні властивості та особливості. На даний момент на нашій місцевості було зареєстровано близько сорока видів, п’ять з яких є паразитами культурних рослин.
Стебло вовчка – світло-буре, жовтувате, з рожевим або синюватим відтінком, м’ясисте, прямостояче, розгалужене або нерозгалужене, з булаво видною основою, оснащеними присосками , які входять в тканину коріння рослини-хазяїна. Висота стебла може досягати 50 см та більше.
Квіти вовчка пазушні, п’ятичленні, з двогубим кінчиком синього, білуватого або фіолетового кольору, з чотирма тичинками, зібраними по кілька десятків в колос або колосовидну волоть. Вони здатні до самозапилення втому випадку, якщо не було перехресного, яке здійснюється за допомогою вовчкових мух-фітомизів (Phytomysa orobanchia) та джмелів. Зав’язь – верхня, одногнізда. Плід – коробочка, яка розкривається дома або трьома стулками та яка містить до 2 тис. насінин і більше. Насіння мілке: довжина – 0,2-0,6 мм, ширина – 0,17-0,25 мм, округле або продовгувате, темно-бурі, з клітинною поверхністю. На одній рослині вовчка їх може бути до 100 тисяч.
Майже всі вовчки мають порівняно високу спеціалізацію. Кожний вид пристосований до паразитування на обмеженому колі живлячих рослин, які належать тільки одному або кільком певним сім’ям , родам та видам.
Вовчок соняшниковий паразитує головним чином на соняшнику; серед інших рослин вражає томат, тютюн, махорку, сафлор, полин та ін. Вовчок єгипетський, або баштанний, вражає близько 70 видів рослин, у тому числі картоплю, тютюн, капусту, томат, гарбузові. Вовчок гіллястий, або конопляний, заражає в основному тютюн, томат, а також коноплю, капусту, моркву, диню та ін.
Спеціалізація вовчка змінювалась в процесі еволюції, чому сприяли природний відбір та діяльність людини. Поряд з новими формами рослин в процесі взаємодій паразита та хазяїна, які постійно змінювались, виникали та розповсюджувались нові фізіологічні популяції та раси паразита, які відрізнялись вірулентністю та здатністю долати захисні властивості організму рослини-хазяїна. Число рас паразитуючого виду в цьому районі визначається тривалістю вирощування рослини-хазяїна та різноманітністю його генотипів. Поява нових більш агресивних рас вовчків до втрати сортами імунітету. Наприклад, у імунних до вовчка сортів соняшника на місці її вростання в корінь рослини-хазяїна утворюються здуття, які перешкоджають подальшому розвитку паразита. У сортів, які вражаються, таких здуттів не буває.
Розвиток паразита визначається не тільки імунологічними властивостями рослини-хазяїна, але й строками сівби, родючістю ґрунту, запасом його насіння в землі, глибиною їх закладення, структурою системи коріння рослини, якою живиться паразит, кількістю вологи в ґрунті і т.ін. В залежності від біології рослини-хазяїна у вовчкових з’явились багаторічні, дворічні, однорічні форми та навіть ефемери. Розвиток, габітус та інші особливості залежать від властивостей рослини, якою живляться.
Міри боротьби з вовчком
Для захисту від квіткових паразитів використовують комплекс прийомів. Серед них:
запобігання від потрапляння насіння вовчка в господарства та райони, де він зустрічається, та ретельне очищення насіння в заражених господарствах;
- систематичне випалення на знищення вовчка до утворення ним насіння та суцвіття для запобігання нових заражень ґрунту. Вовчок, який випололи, виносять з поля, спалюють або глибоко закопують.
- введення сівозмін, що виключають збирання вражених культур на довгий строк (не менше 6-8 років).
- Оскільки вовчок вражає різні дикорослі рослини, боротьба з ним – обов’язкова ланка в системі захисних заходів.
Звільнити ґрунт від вовчка можна за допомогою загущених посівів соняшника (провокаційні посіви), які викликають масові проростання насіння вовчка. Під час появи найбільшої кількості квітконосів вовчка або під час його цвітіння культуру прибирають на силос. Вовчок не встигає обрости насінням, а у процесі прибирання наступної культури його насіння буде значно менше. З такою ж ціллю висівають конюшину та буркун. Особливо високі результати дає введення в культуру нових вовчкостійких та вовчковитривалих сортів соняшника та інших культур.