Що таке No-till?

Протягом своєї еволюції людина вдосконалювалась (нам би хотілось в це вірити), разом з тим вона вивчала і покращувала все навколо себе. Що ж стосується нашої теми, то рослинництво і землеробство не могло не могло залишитись в стороні. Наші предки навчились обробляти грунт, спочатку вони засівали цілинні території, вирубували ліси і кочували, переходячи з одного місця на інше. Потім люди почали відходити від примітивних знарядь праці і створювати щось подібне на плуги, запроваджувати хоч якісь сівозміни. Вони зрозуміли, що якщо не чергувати культури, врожайність буде падати. Наступним ривком було екстенсивне землеробство – розорювались великі території, зміна клімату, ріст затрат, а врожаї не сильно збільшувались. І настали не такі далекі часи (ХІХ ст.), коли і виникла нова технологія у господарювання – No-till (кому цікава детальна інформація – пишіть нам).

Вона базується на відмові від будь-яких технологічних операцій на полі із грунтом. Що це означає, а те, що ми не обробляємо грунт. Тобто, після збору попередника не проводиться лущення, дискування попередника, ні основний обробіток, будь то оранка чи рихлення.

Максимум – це запустити подрібнювач для кращого розподілення рослинних решток по полю.

Таке господарювання передбачає накопичення подушки із рослинних решток на поверхні грунту. На сьогодні ця сучасна система входить до грунтозахисних і ресурсоощадних видів технологій.

Вона дозволяє захищати верхній шар грунту від водної і вітрової ерозії, а також сприяє кращому накопиченню та збереженню вологи за рахунок великої кількості пожнивних решток. А відмова від стандартних операцій, які передбачає класичний обробіток (лущення, дискування, оранка, чизелювання, вирівнювання) дозволяє економити. Така система господарювання буде актуальною як у посушливих місцевостях, так і на полях із вологим кліматом, а також на схилах.