Що таке сівозміна?

Що таке сівозміна?

Сівозміна – це науково обгрунтоване чергування культур та парів на території у часі або тільки у часі. Сівозміна є невід’ємною частиною сучасних інтенсивних систем землеробства на нашій планеті. Як же ш люди дійшли до того, що треба використовувати сівозміни? Багато вчених у свій час намагались обґрунтувати необхідність їх використання.

Перші теорії

Так з’явилась “токсична” теорія. За основу в якій було взято той факт, що рослини виділяють у ґрунт речовини шкідливі для них самих, але не шкідливі для інших рослин.Пізніше була представлена теорія мінерального живлення рослин – аргументувала щорічну зміну рослин тим, що один і той же вид рослин використовує однакові елементи живлення в процесі свого росту й розвитку. Тоді як у сівозміні всі елементи використовуються більш рівномірно – як у кількісному співвідношенні так і в різних шарах ґрунту.

З точки зору гумусової теорії різні рослини споживають гумус або ґрунтовий перегній у неоднаковій кількості, що залежить від видового складу культур. Існувала ще структурна теорія, в якій вважалося, що в природних умовах добрі фізичні показники ґрунту, а особливо структура, формуються під впливом багаторічної рослинності. Всі ці теорії є хибними через урахування лише одного фактору впливу.

Комплексна теорія сівозміни

Дмитро Миколайович Прянішніков підійшов до проблеми комплексно: урахувавши всі причини необхідності чергування культур  – об’єднав їх у чотири групи:

1. причини фізичні
2. хімічні
3. біологічні
4. економічні

Тепер розглянемо їх детальніше:

1. Фізичні основи – відображають вплив чергування культур на водно-фізичні показники грунту.Лише за обгрунтованого чергування культур – поліпшується фізичний стан грунту, його структура, водний та повітряний режим;
2. Хімічні причини показують, що чергування культур призводить до поліпшення умов живлення рослин завдяки використанню всіх елементів з різних шарів;
3. Біологічні причини пов’язані з пливом правильного чергування культур на зменшення шкодочинності від бур’янів, шкідників та збудників хвороб;
4. Економічні причини полягають у більш рівномірному та раціональному використанню машинного парку і трудових ресурсів впродовж сезону. Сюди також необхідно віднести і рентабельність вирощуваних культур.

Кожне господарство обирає сівозміну, яка б максимально відповідала його природньо-економічним умовам. При розробці сівозмін потрібно враховувати: чергування однодольних та дводольних культур, чергування культур теплого та холодного періодів, озимих та ярих, вплив попередника на наступну культуру (алелопатія або синергізм).

Правильно складена сівозміна має забезпечувати наступне:

1. Зниження чисельності сходів бур’янів та пригнічення їх росту;
2. Зниження ураження культур збудниками хвороб та шкідниками;
3. Оптимізацію використання вологи та поживних речовин;
4. Рівномірне навантаження на техніку;
5. Підвищення рівня рентабельності.