Топ 5 факторів, що знижують ефективність бакового розчину
Проблема гарної роботи ЗЗР нагальна для тих, хто не збирається спускати вкладені гроші на вітер. Навіть при дотриманні всіх умов внесення Ваш робочий розчин може не спрацювати. Ми склали ТОП 5 факторів, від яких залежить якість робочого розчину. Кожен із цих показників для агрономів не є секретом. Тим не менш, більшість ними нехтує. Тому ми вирішили розібрати, на що впливає кожен з них. І як може бути таке, що навіть найдорожчий препарат не працює.
Табл.1
1. Перший показник, про який зараз усі говорять - кислотність.
Або рівень pH Вашого розчину.Є препарати, для нормальної роботи яких треба, щоб реакція розчину була нейтральною, для інших - навпаки, кисла. Часто для того, щоб в баку розчинилось більше елементів, нам потрібен кислий розчин. Для кожного препарату є свій рекомендований pH. Якщо у вас вода лужна - 7 і більше, то жодні препарати працювати не будуть. Яскравим прикладом такої діючої речовини є дикват, адже зазвичай він не працює в лужному середовищі. І навпаки, якщо дуже кисла вода, то є препарати, які будуть погано працювати. (див. табл.1) А, наприклад, той самий гліфосат - показує найбільшу ефективність, коли pH 4 (у кислому розчині). Перевіряти рівень кислотності можна за допомогою спеціальних приладів, таких як рН-метр чи рН-стрічка. Є речовини, які можуть змінювати поточний рівень pH. Це добрива, що використовуються для листкового підживлення рослин, такі як карбамід, КАС, сульфат амонію (див. табл. 2).Крім того треба розуміти, що вода у баку в більшості випадків має виступати, як розчинник, а не компонент хімічної реакції. Важливо не допустити процесів гідролізу, під час яких хімічні зв’язки руйнуються і утворюються нові, вже без пестицидної ефективності. Тож найкраща рекомендація від Growex - щоб кислотність розчину не робила Ваші ЗЗР неефективними, уважно читайте етикетку препарату і придбайте собі pH-метр.
2. Жорсткість води - показник, який може нівелювати роботу ЗЗР у баковому розчині.
Жорсткість - це, фактично, вапнякові солі у воді з вмістом кальцію та магнію. Часто якість води вимірюється саме цим показником. Залізо та алюміній, наприклад, також можуть вплинути на зниження якості води. Крайнє значення жорсткості, при якому ЗЗР будуть працювати - 300 ppm. Для прикладу, прийнятна для споживання питна вода має бути не більше 150 ppm. І визначається цей показник таким пристроєм, як TDS-метр. Як мінімум, якщо вода, що використовується для приготування бакової суміші, жорстка, це обмежує кількість елементів, які Ви можете додати до бакової суміші. І, якщо показник ppm надто високий, баковий розчин може не спрацювати, або, навіть, випасти в осад. Це відбувається через те, що, деякі речовини зв’язуються з солями та перестають працювати. Є ще одна причина не використовувати для обприскування жорстку воду. Солі, що входять до її складу, будуть накопичуватись в баку і створювати агресивне середовище. Як наслідок - вражені корозією робочі органи і забиті форсунки.
3. Буферність - хімічний склад води, який дозволяє утримувати стабільний стан всіх елементів у баку.
Це здатність розчину зберігати показники кислотності та жорсткості навіть при додаванні невеликих кількостей кислоти чи лугу або при їх розбавлянні. Це хімічний показник, від якого залежить скільки і чого може бути розчинено в розчині. Доки розчин буферний, всі речовини у баку знаходяться в стані рівноваги і не вступають один з одним в нові хімічні реакції, які можуть призводити до зниження якісних показників. Показник буферності також можна регулювати. Наприклад, за рахунок зменшення жорсткості або підкислення розчину.
4. Вміст органічної речовини і Мінеральні домішки також можуть значно знижувати ефективність ЗЗР
Рідко трапляються випадки, коли для бакових сумішей використовується чиста артезіанська вода зі свердловини. А, набрана з місцевих водойм, має високий вміст органіки чи мінеральних домішок у вигляді мулу та глини. Чим це небезпечно для бакової суміші? Мілка фракція мінеральної речовини вступає у взаємодію з діючими речовинами, які ви хочете розчинити в баку, зв’язує їх і вони, банально, не можуть працювати. А, зважаючи на те, що дія більшості препаратів базується на переході в конкретну сполуку в розчині, Ваш баковий розчин стає малоефективним. Треба розуміти, що коли у воді, яку Ви використовуєте, багато мінеральної домішки, мулу або глини, вона може повністю зв’язати від 50 до 90% діючої речовини і ви можете не отримати ефективність взагалі. Тому, за необхідності, треба намагатись фільтрувати воду. Якщо немає спеціалізованих засобів для фільтрації, під час забору води використовуйте, хоча б, підручні засоби у вигляді звичайних жіночих панчох, які утримають домішки у вигляді рослинності, жаб та мулу від попадання в бак.
5. Ще один, не менш важливий показник - температура розчину.Чим нижча температура у баку, тим важче розчинити речовини, тим менше компонентів можна поєднати у цьому розчині. Холодний баковий розчин може сповільнювати потрапляння розчину в середину листка, тим самим зменшуючи швидкість роботи препарата. До речі, є фермери, які в холодну пору спеціально гріють воду на обприскування і цим підвищують якість роботи ЗЗР під час різкого зниження температур. До речі, деякі pH-метри оснащені термометром для таких цілей.Є приклад, коли при додаванні добрива, того ж карбаміду, він розчиняється, поглинає дуже багато додаткової енергії і знижує температуру робочого розчину. Тобто, по-перше, якщо вода буде дійсно холодна, Вам буде дуже важко приготувати бакову суміш, по-друге, це буде зменшувати ефективність самих препаратів.Отже для того, щоб контролювати ефективність ЗЗР, у Вашому господарстві обов’язково має бути відкалібрований pH-метр (Відео про правильну калібровку цього приладу вже є на нашому каналі) і TDS-метр. Треба досліджувати ту воду, яку ви використовуєте для приготування бакового розчину. Як мінімум, візуально оцінюйте, чи є там мул та глина. Коли набираєте воду зі ставка, хоча б одягайте колготку на заборний шланг, щоб не тягнуло мул. Чим ми можемо покращити якість води?Є, так звані, домашні, підручні методи. Це, наприклад, лимонна кислота, ортофосфорна кислота, оцет, сульфат амонію. Але в цих препартів є певний ряд недоліків. Кожен раз, коли Вам треба покращити якість води, досліджуйте її стан, адже жоден із перелічених підручних засобів не може бути передбачуваним. Кожного разу треба користуватись приладами для вимірювання кислотності та жорсткості і оцінювати ситуацію, виходячи із реальних даних. Навіть якщо Вам вдалось підручними засобами підкислити розчин, не факт, що результат буде стабільним і після змішування рН не повернеться. Ортофосфорну кислоту, наприклад, важко знайти і вона є небезпечною для рослин. Краще в такому випадку використовувати оцет. Але для більш стабільного результату гарним варіантом буде сульфат амонію, якісний, кристалічний, з мінімумом домішок.Варто зазначити, що сульфат амонію - це, все-таки, фізіологічно кисле добриво із азотом. Амонійна форма азоту не засвоюється через листок. Тому, якщо Ви застосовуєте MgSO4 у нормі, більшій за 1 кг, маєте ризик отримання негативного ефекту. Тож для якісного підкислення робочого розчину, найкращий варіант - використання спеціалізованих засобів, таких як препарат Аквалайт від компанії Агротека. Добре, якщо перед Вами стоїть лише проблема кислотності води, а якщо до того додати мінеральні домішки чи жорсткість?.
На власному досвіді випробували універсальну дію цього препарату, що регулює кислотність розчину і збільшує його буферність.Отже, у контролі якості води є багато різних способів. Можна шукати якісну воду, фільтрувати воду зі ставків, гратись із ортофосфорною кислотою. Чи просто придбати спеціалізований засіб для покращення якості води, який дає стабільний результат у баку. Вибір за Вами. Головне вчасно оцінити стан води для приготування бакової суміші, щоб максимально позбутись ризиків зниження ефективності ЗЗР і, тим самим, збільшити урожай.