ТОП 5 ПРИЧИН ЧОМУ ДОБРИВА ВТРАЧАЮТЬСЯ #Агротоп

Щоб зменшити втрату добрив, важливо розуміти основні причини, які їх викликають.

Про них розповіли у цьому відео.

Якщо полюбляєте більше читати ніж дивитись, тоді ця стаття для вас.

1. Найпоширеніша причина втрати добрив - промивання. В періоди сильних дощів або поливу втрати нітратного азоту можуть становити 30–40% від загальної кількості, внесеного з мінеральними добривами.

2.Не всі добрива і елементи в них водорозчинні.  Добрива поділяються на важкорозчинні, не розчинні та ті, що добре розчиняються у воді.

Розчинність добрива залежить від його сольового складу, типу грануляції та гранулометричного складу. Наприклад, пріли і гранули, отримані шляхом нашарування, розчиняються з різною швидкістю та інтенсивністю. Пріли розпадаються швидше, оскільки вони, як правило, менші за гранули.

Тут потрібно також брати до уваги і гранулометричний склад. Добрива, вироблені з природної сировини, не є хімічно чистими речовинами. Поряд з головними компонентами завжди є місцем домішкам, розчинність яких також впливатиме на розчинності добрива. Домішки малорозчинних сполук будуть «цементувати» гранулу. Також існує певний баланс між міцністю гранули та її розчинністю. 

3. Вплив ємності катіонного обміну. Ємність катіонного обміну (ЄКО) – це показник, який визначає здатність ґрунту  утримувати поживні речовини. Чим вища ЄКО, тим більше поживних речовин ґрунт може утримувати.

ЄКО залежить від кількох факторів, зокрема:

1. Склад ґрунту. Ґрунти з високим вмістом глини та органічної речовини мають більшу ЄКО, ніж піщані.
2. Кислотність. Кислі ґрунти мають меншу ЄКО, ніж нейтральні або лужні.
3. Вміст гумусу в ґрунті. Він також підвищує ЄКО.

Залежно від гранулометричного складу ґрунти поділяються на:

1. Легкі (піщані та супіщані) мають низьку ЄКО, тому потребують частішого внесення мінеральних добрив.
2. Середні (суглинкові) мають середню ЄКО, тому потребують помірного внесення добрив.
3. Важкі (глинисті) мають високу ЄКО, тому можуть витримати внесення великих норм добрив.

4 Причина втрати добрив - pН ґрунту. При рН нижче 4,0 і  вище 9,0 токсичний вплив на кореневу систему рослин буде надзвичайно великим.

• у лужних та сильно лужних ґрунтах утворюються нерозчинні гідроксиди більшості мікроелементів (мідь, цинк, залізо, марганець, бор тощо), через що рослини не здатні засвоювати ці елементи.
• в дуже кислих ґрунтах  (рН 4,0-5,5) такі елементи як залізо, алюміній та марганець переходять у легкодоступні форми, до того ж їх концентрація досягає токсичного рівня.
• при високій кислотності ґрунту погіршується його фільтраційна здатність, капілярність та проникність. Лужні ґрунти, як правило, тверді, безструктурні, з поганою аерацією. У вологому стані в'язкі, липкі та водонепроникні - це також дуже впливає на ефективність засвоєння добрив.

Тому перше, що необхідно зробити - аналіз ґрунту на рH. Впливати на рівень рН можна за допомогою хімічної меліорації - для кислих використовують вапнякові матеріали, для лужних ґрунтів - гіпсові.

5 Причина втрати добрив - бурʼяни. Вони потужні конкуренти і виніс ними поживних речовин зазвичай більший, ніж у культури. Чим більший обʼєм добрив вносите, тим кращий має бути захист від бур'янів. Застосовуйте гербіциди разом із мінеральними добривами - це у багатьох випадках посилює їх вплив на пригнічення бур'янів. 

Отже, підсумуємо. Щоб зменшити втрати добрив потрібно:

1. Уникати внесення азотних добрив у періоди випадання великої кількості опадів, під глибокий обробіток, а також восени на легких грунтах.

2. Враховувати розчинність добрив при виборі способів внесення. Використовувати важкорозчинні добрива восени, легкорозчинні навесні.

3. Враховувати забезпечення ґрунту вологою при виборі добрив.

4. Контролювати рівень рН, завдяки аналізу ґрунту і вносити меліоранти для його стабілізації.

5. Вчасно проводити боротьбу з бур’янами.