Винос поживних елементів культурами

Чому важливо щороку дбати про наповненість ґрунту поживними речовинами, як його сталим складом, так і удобренням? Про це необхідно думати раніше, ніж у посівний період аби підготувати землю до нової «роботи». Земля виснажується попередником з однієї простої причини – сільськогосподарськими культурами відбувається винос поживних речовин із ґрунту з урожаєм.

Наприклад, при урожаї пшениці 40 ц/га із зерном і соломою в середньому виноситься, кг/га: азоту — 130, фосфору — 50, калію — 62. Із ростом урожайності винос значно збільшується. І якщо такої кількості поживних елементів у грунті не буде, або вони будуть недоступні то ми не отримаємо такий врожай.

Таким чином, знаючи, скільки поживних елементів у ґрунті було раніше, і скільки залишилося після збору врожаю, можемо спланувати систему удобрення і порахувати середні значення виносу елементів із землі. Є багато методів розрахунку доз добрив по виносу. Ряд методів заснований на обліку виносу поживних речовин всім урожаєм. Часто застосовується метод, коли доза добрив встановлюється з розрахунку виносу елементів живлення планованим урожаєм, враховуючи коефіцієнти використання поживних речовин добрив для різних умов. Загальноприйнятими межами засвоєння та : азотних 40-60%, фосфорних 10-25%, калійних 40-60%.

Фактично, винос поживних речовин з поля відбувається зі збором урожаю. Адже всі знищені бур’яни і рослинні рештки, та ж солома чи палка – залишаються на полі. І досвідчений агроном повинен зважувати всі ці фактори.

Дослідженнями встановлено, що найбільше азоту, фосфору і калію із ґрунту виносять ріпак та кукурудза. Далі за списком ідуть озима пшениця і соняшник. Найменше виснажує ґрунт ячмінь.

Хибно думати – не будемо сіяти кукурудзу через те, що вона споживає найбільше корисних елементів. Вчасне компенсування втраченого ресурсу і загортання пожнивних решток стабілізує ситуацію, більше того, при інтенсивному удобренні, особливо азотом, навіть покращить.

До речі, пожнивні рештки відіграють не малу роль у збагаченні ґрунту корисними елементами. 50-80% NPK повертається через заробляння їх у землю. Доволі часто практикують залишати солому після збору на полі для підвищення рівня насиченості ґрунту поживними елементами. Таким чином збільшується аерація, покращується поживний режим, земля збагачується амінокислотами, вітамінами та біологічно активними речовинами. Адже грунт це живий організм, а рослинні рештки та добрива це “їжа” для нього.

Тому спалювати солому на полях не рекомендується, адже внаслідок таких маніпуляцій ґрунт мало того, що не насичується необхідними елементами, але й пересушується, гинуть корисні бактерії та мікроорганізми.

Винос поживних елементів культурами із ґрунту не є негативним процесом – навпаки, ми можемо бачити, скільки рослина отримала необхідних їй речовин під час розвитку, а значить – на скільки гарним є наш урожай.