Вологе зерно. Як підсушити?

НАШ ДОСВІД "Дуже часто в період розпалу жнив фермер змушений власними силами молотити зерно, швидко відвозити його на склад, формувати у бурти. І робити це швидко, щоб встигнути до дощу. В такі моменти не рідко мало уваги приділяється умовам зберігання зерна. І так буває, що ввечері, повернувшись із поля, проходиш повз купу зерна і відчуваєш, що від неї віє теплом. Встромляєш руку до насипу і розумієш, що зерно починає грітись. Знаючи, що зерно банально може згоріти, зазвичай береш зерномет чи зерноочисну машину і починаєш розкидати бурт, щоб подивитись, чи не пішли в ньому негативні процеси."

Зазвичай щойно зібране зерно має підвищений вміст нерівномірно розподілених сторонніх домішок та відносно високий рівень вологості. Це може призвести до самозігрівання зерна та втрати вже зібраного врожаю.Є різні типи самозігрівання зерна:

1. суцільне - у такому випадку підвищується рівень тепла і вологи в усій масі зерна;
2. гніздове - зігрівання відбувається лише у певному осередку;
3. пластове - коли зігрівається лише верхній або нижній шар.

Річ у тім, що зерно становить собою складну живу систему, що дихає та взаємодіє з навколишнім середовищем з виділенням тепла. Через різну кількість та характер домішок у зерні (кліщі, солома, мікроорганізми, пил тощо) самозігрівання може досягти своєї максимальної температури за кілька годин або поступово прогріватися протягом декількох місяців.

Процес самозігрівання може розпочатися й у сухому зерні під впливом підвищеної вологості, температури повітря та за участі колоній пліснявих грибів. Чим вища температура зерна під час самозігрівання, тим вищою є роль у ньому грибів та мікроорганізмів. Якщо не вживати заходів з усунення самозігрівання зерно в його осередку не просто буде незворотно втрачене. Воно призведе до поширення процесу самозігрівання на нормальне зерно. Додатково ускладнює цю проблему те, що висушене зерно легко накопичує вологу з повітря.Якщо температура повітря у місці зберігання зерна знаходиться в діапазоні від 0° до +50°C, а вологість становить 70-100%, це призводить до зміни якості зерна. Окрім того, що за таких умов зростає життєва активність та чисельність мікроорганізмів, в зерні відбуваються ензиматичні реакції, за яких крохмаль і цукор розщеплюються із виділенням тепла і води. Подальше підвищення температури зберігання може призвести до денатурації зерна, клейстеризації крохмалю та побуріння зернівок. В результаті таких змін зерно втрачає здатність до проростання, в ньому починається відокремлення оболонки, ендосперму та паростка.Оптимальна вологість зерна при його зберіганні не повинна перевищувати 14%. Для недопущення самозігрівання зерна доцільно проводити його сушіння. Сушіння зерна не призводить до його травмування та покращує якість.

Найчастіше зерно в господарствах підсушують на сонці. Це найбільш економічний, а відтак найпоширеніший метод. При цьому методі зерно сушать на площадках з відкритим повітрям, якщо його температура становить +25°...+35°C та відсутні опади. При такій сушці варто пам'ятати про здатність зерна самозігріватись, тому, по-перше, зерновий шар не має бути занадто товстим, по-друге, його потрібно періодично перевертати, не травмуючи при цьому насіння. Другий метод - конвективний. При такому способі тепло, потрібне для випаровування вологи, поступає з гарячою газоповітряною сумішшю або з потоком нагрітого повітря і, завдяки обдуву, підсушує зерно. Контактний метод рідше, але використовується у господарствах. При його застосуванні потрібна спеціально обладнана поверхня, на якій зерно буде рівномірно підігріватись. Не дарма такий спосіб називають методом "пательні". Існують також спеціальні технології для зневоднення зерна, сушіння у вакуумі, сушіння в електричному полі та акустичним методом. Якщо у господарстві є ЗЕРНОСУШАРКА, яка може працювати за такими методами, треба дотримуватись основних правил її використання, щоб не зіпсувати посівний матеріал. При сушінні насіння зернових культур не повинно перевищувати +43°…+48°С, зернобобових - +30°…+35°С, а продовольчого зерна - +50°С. Нерівномірність нагрівання зерна не має перевищувати 3°...4°С, а нерівномірність сушіння - 1°С. Випаровування вологи за одне сушіння - не більше 5-6% для зернових і 3-4% для зернобобових, кукурудзи, гречки та інших культур.