Вовчок: шкодочинність та способи контролю

Вовчок: шкодочинність та способи контролю

Рід Orobanche об'єднує понад 120 видів паразитуючих бур'янів. Найбільшу шкодочинність на культурних рослинах мають вовчок гіллястий, баштанний, Мутеля, люцерновий та соняшниковий, або кумський (найбільш поширений в Україні).

undefined

Вовчок на корені соняшника​​​​​

Соняшниковий вовчок перейшов з полину на соняшник близько 150 років тому та за цей час сформував велику кількість рас та форм, що мають значні відмінності у гено- та фенотипі. Окрім соняшнику цей вид паразитує на таких поширених в Україні бур'янах, як полин гіркий та звичайний, нетреба звичайна, триреберник непахучий тощо. Насіння вовчку зберігає свою схожість у ґрунті протягом 15 років. Ці фактори призводять до поширення вовчка соняшникового в Україні та значних проблем при контролі цього бур’яну. В нашій країні додатково ускладнюють проблему контролю вовчка значні посівні площі під соняшником та недотримання сівозміни. Все це призвело до того, що за останнє десятиріччя площа ураження вовчком збільшилася втричі.Проростаючи, насіння вовчка проникає своїми гаусторіями (коренеподібними відростками) у молоде коріння соняшнику та зменшує надходження у рослину води й поживних речовин. Це призводить до зниження інтенсивності росту соняшнику, зменшення його вегетативної маси та фотосинтетичної активності. У ослаблених вовчком рослин соняшнику зростає сприйнятливість до ураження хворобами. Все це призводити до зниження врожайності соняшнику на 30-70%.

Агротехнічними заходами з контролю та стримування поширення вовчку в посівах соняшнику є:

  1. вирощування стійких гібридів. Такі гібриди провокують проростання насіння вовчка, яке не може проникнути у коріння соняшника та гине;
  2. вапнування кислих ґрунтів. Ґрунтовий розчин з нейтральним або лужним pH уповільнює проростання насіння вовчка;
  3. глибока зяблева оранка. Проведення оранки на 28-30 см після вирощування соняшнику дозволяє заробити насіння вовчку в глибокі шари ґрунту, звідки воно не здатне прорости;
  4. вирощування провокаційних культур. Такі культури, як льон, кукурудза, соя, багаторічні бобові, томат, топінамбур тощо мають кореневі виділення, що провокують проростання вовчку, але вони не уражаються ним;
  5. контроль падалиці соняшника дозволяє скоротити кількість насіння вовчку в ґрунті на 10-15%;
  6. контроль тих видів бур'янів, які уражаються вовчком;
  7. ранній посів. Вовчок не проростає за температури ґрунту нижче +10°C;
  8. дотримання сівозміни з поверненням соняшнику на поле не раніше, ніж за 7-9 років.

Найефективнішим заходом хімічного контролю вовчка є обробка посівів гербіцидами групи імідазолінонів (імазамокс + імазапір) у фазу 4 листків культури та на початкових фазах розвитку бур’яну. Але такий контроль можливий лише за вирощування стійких гібридів соняшнику (технологія Clearfield).Також існує біологічний метод контролю вовчка. Він полягає у використанні мухи-фітомізи, яка відкладає яйця у квітки вовчка, а личинки харчуються його насінням.

Made with