Вторинна коренева система озимих зернових

Всі говорять, що аби отримати максимальний врожай, озимі повинні з осені розкущитись,  і мати оптимальний стеблестій для максимального фотосинтезу. Але ми не завжди звертаємо увагу на те, що відбувається з  корінням, чи буде рослинам чим поглинати і засвоювати. І сьогодні ми поговоримо про вторинну кореневу систему.

Останніми роками агрономи помітили – на початкових фазах вегетації озимини погодні умови часто були стресовими через посушливу погоду. Це спровокувало нерівномірні сходи. Десь рослинка вже кущиться, а в іншому місці на полі лише починає проростати. Таким чином зимувати цій культурі буде важко, на відміну від тієї, що сіялася за оптимальних умов.

Іноді ми надміру турбуємося про інтенсивність вегетації, забуваючи про те “що в землі” – про коріння рослини. Рослина – складний злагоджений механізм, частини якого існувати окремо не можуть. Разом з елементами живлення вода транспортується по стеблу культури від коренів до листя, а потім, разом із продуктами фотосинтезу – назад, до коріння.

Коренева система, як і надземна частина рослинки, розвивається поетапно. Спочатку, у стадії проростання, утворюються первинні корінці, у кількості близько 5 відростків. Саме завдяки їм рослина живиться на початковому етапі вегетації. Через певний час, перед тим як рослина має розкущитися, від кожного нового стебла відростає по два нових корінця. Вони і носять назву «вторинних». Від того, на скільки сильною буде вторинна коренева система, залежить інтенсивність кущіння рослини. Що ж стосується первинних корінців, то вони не відмирають, а продовжують живити головний пагін протягом всього періоду вегетації.

Основною масою поживних елементів культуру забезпечує вторинна коренева система, адже нею із ґрунту поглинається найбільше мінеральних речовин і води.

Коли пшеницю озиму висівають  в оптимальні строки, то до початку зими первинні корені здатні проникати вглиб до 1 м, а вторинні – на 30-60 см. Із відновленням весняної вегетації ріст кореневої системи теж поновлюється і продовжується до фази воскової стиглості.

Які ж фактори впливають на розвиток вторинної кореневої системи?

Найперше – це вологість. За її нестачі ріст коренів або значно гальмується, або вони не утворюються зовсім. Найкращі умови для розвитку – коли вологість субстрату становить 60-70% повної вологоємності. Не менш важливим для розвитку коріння є температура навколишнього середовища, і відповідно, самого грунту.

Попередник також відіграє важливу роль у формуванні вторинних коренів. Встановлено, що найменший приріст вторинної системи був за сівби озимої пшениці після кукурудзи на силос і після стерньового попередника. Адже після них зберігається найменший запас продуктивної вологи в півтораметровому шарі ґрунту.

Крім того, глибина загортання насіння – не остання річ у плануванні урожаю. Наприклад, оптимальна глибина посіву озимини – 3-4 см. Це шар ґрунту, який достатньо прогрівається, створюючи гарні умови для розвитку коріння. А от на глибині 6-8 см процеси коренетворення можуть гальмуватися.

Ну і як же без основної трійці добрив? Азот, фосфор і калій – стимулюють розвиток вторинної кореневої системи, особливо в осінній період. В першу чергу внесення азоту впливає на фізіологічну активність коренів, формування надземної маси, гарного стеблестою. А от фосфор і калій прямо впливають на коренетворення, в більшій мірі, ніж на розвиток надземної маси.

Окрім NPK не забувайте про важливість мікроелементів: Zn, B, Mo.