Як прибрати берізку польову?

Берізка польова (Convolvulus arvensis) - багаторічний коренепаростковий бур'ян з в'юнким стеблом. Вона розмножується насінням та пагонами кореневих бруньок. Молоді рослини з’являються протягом усього вегетаційного періоду, з березня до другої половини осені. У перший рік життя берізка цвіте в липні - вересні, у другий - з травня до осені. Плодоношення триває з липня до жовтня. Сходи з'являються вже за температури +4°...+6°С. Вегетативні пагони можуть проростати з глибини до 40 см. Глибина проростання насіння не перевищує 15 см. Берізка погано реагує на вплив морозів. Вже за температури повітря -1°C відбувається пошкодження надземних органів.

Характерною ознакою берізки є високий рівень життєздатності та невибагливість до умов навколишнього середовища. Вона росте на будь-яких ґрунтах на полях, в садах, городах, біля будинків, на необроблюваних землях, узбіччях доріг. Насіння зберігає свою життєздатність у ґрунті протягом 50 років. Подрібнені частини коренів (навіть такі, що не перевищують 1 см у довжину) у вологому ґрунті здатні відновлювати вегетацію та формувати нові пагони.Глибоке залягання кореневої системи (від 30 см до 12 м), значна площа поширення бічних коренів (до 7 м), висока посухостійкість та життєздатність, важка відокремлюваність насіння берізки від насіння культурних рослин дозволили цій рослині поширитись всією територією України. Масове поширення цього бур'яну істотно знижує врожайність культурних рослин та створює їм конкуренцію за вологу, сонячне світло та поживні речовини. Особливої шкоди завдає те, що рослини берізки активно споживають нітратний азот з ґрунту. Наявність у посівах берізки знижує врожайність ячменю та вівса на 30%, пшениці - на 40%, а кукурудзи - на 50%. Зелена маса бур'яну ускладнює збирання культур та збільшує втрати насіння. Окрім цього, берізка є резервацією для великої кількості шкідників (наприклад, довгоносиків) та вірусних захворювань. Для деяких видів свійських тварин (вівці, коні тощо) цей бур'ян є отруйним.Агротехнічні заходи контролю берізки полягають в очищенні зерна культурних рослин, проведенні лущення стерні та глибокої ранньої оранки, вирощуванні загущених посівів конюшини, люцерни або озимого жита та міжрядному обробітку просапних культур.Проте найвищу ефективність має ХІМІЧНИЙ КОНТРОЛЬ берізки. Насамперед він полягає в обробці полів баковими сумішами гербіцидів на основі гліфосату з додаванням 2,4-Д або дикамби (Раундап Макс, Рауль, Отаман Екстра, Естерон 600 або Діанат, Альфа-Дикамба) після збирання озимини. Норма застосування препаратів залежить від кількості бур’янів на полі та фази їхнього розвитку. За масового поширення берізки на полі варто використовувати високі норми внесення гліфосату (8-10 л/га).У період вегетації культурних рослин хімічний контроль берізки полягає у наступному:

1. у посівах зернових колосових та кукурудзи використовують гербіциди на основі 2,4-Д або поєднання 2,4-Д із флорасуламом (Естерон 600, Ефірон, Пріма, Пріус), дикамбою чи метсульфурон-метилом (Діанат, Альфа-Дикамба, Дербі, Вейрон, Пріма Форте, Ланцелот). Також високу ефективність мають поєднання флуметсуламу з флорасуламом та амінопіраліду з флорасуламом. Рослини берізки мають найбільшу чутливість до дії препаратів під час формування пагонів та за наявності активних ростових процесів;
2. на ріпаку берізку контролюють за допомогою внесення клопіраліду (Лонтрел, Мастак, Альфа-Піралід, Сонхус). Однак його внесення на ранніх фазах розвитку рослини знищує лише надземну частину бур'яну;
3. у посівах соняшнику берізку ефективно контролюють імідазолінони (Євро-Лайтнінг, Сантал, Євро-Ленд, Генезіс);
4. на зернобобових культурах - чистий імазамокс та його поєднання з бентазоном (Пульсар 40, Мотор, Корум).