Як виявити пероноспороз на соняшнику? Методи боротьби
Довготривалі опади та низькі (як для цієї пори роки) середньодобові температури повітря створили надсприятливі умови для розвитку хвороб у посівах соняшнику. І насамперед такі умови є ідеальними для розвитку пероноспорозу (несправжня борошниста роса). Додатковим стимулом для поширення даної хвороби є і поганий стан озимих, великі площі яких були пересіяні саме соняшником. Через це на багатьох посівних площах (особливо на півдні України) соняшник фактично став монокультурою, що підвищує шанси розвитку пероноспорозу та інших небезпечних хвороб, адже рослинні рештки є ідеальним місцем для зберігання спор шкодочинних грибів.
Основними джерелами ураження соняшника пероноспорозом є заражене насіння, рослинні рештки, сходи падалиці та ґрунт після вирощування соняшника. Спори збудника несправжньої борошнистої роси (гриба Plasmopara halstedii) залишаються життєздатними в ґрунті або на рослинних рештках до 7 років. Ця хвороба може уражувати рослини на будь-яких етапах росту та розвитку, але найбільш небезпечною є за раннього інфікування (у період від появи сходів до формування першої пари справжніх листків). Ураження рослини відбувається завдяки проникненню гриба в неї через кореневі волоски. Оптимальними умовами для зараження рослини є високий рівень вологості ґрунту та повітря і температура +12°...+18°C.
Перші ознаки пероноспорозу з'являються швидко: рослини починають відставати у рості, пригнічуються. Нерідко утворюються карликові форми. Часто рослини гинуть, не досягнувши фази цвітіння. У рідкісних випадках цвітуть, проте утворюють кошики, що не містять насіння. Карликові форми завжди досягають фази цвітіння, але утворюють щупле, недорозвинене зерно, що вже заражене пероноспорозом.
Характерною ознакою того, що соняшник уражений саме несправжньою борошнистою росою, є поява у верхній частині листя кутастих світло-зелених плям вздовж жилок та борошнистого нальоту на нижній частині листя.У разі, якщо температура тримається на рівні +20°...+26°C, а вологість повітря є високою, можливе вторинне ураження рослин збудником пероноспорозу. Таке ураження призводить до плямистості листя, пошкодження зав'язі у кошиках та щуплості насіння. Наприкінці вегетації соняшника збудник утворює по всій рослині велику кількість спор для перезимівлі, особливо на листі та корінні.
Як визначити пероноспороз на соняшнику?
Несправжня борошниста роса часто залишається непоміченою через генетичну стійкість обраного Вами гібриду, або безсимптомне протікання хвороби. Рослини, в яких пероноспороз проходить приховано, перезаражають інші і, таким чином, сприяють поширенню хвороби. Загалом розрізняють 6 форм пероноспорозу. Деякі з них можна визначити візуально, інші ж протікають в середині рослини, не проявляючи симптомів. При цьому рослина відстає у рості, пригнічується, не закладає урожай. Такі форми небезпечні тим, що їх майже неможливо вчасно виявити на соняшнику.
Для контролю несправжньої борошнистої роси потрібно:
- дотримуватись сівозміни з поверненням соняшника на одне і те саме поле не частіше, ніж раз на 8 років;
- знищувати та заробляти рослинні рештки;
- дотримуватись збалансованого мінерального живлення культури;
- вирощувати стійкі гібриди;
- контролювати падалицю.
Хімічний захист. У разі появи хвороби треба оцінити ситуацію на предмет зараженості посіву. Якщо уражено понад 50% всіх соняшників, культуру є сенс пересівати. Якщо ж поширення хвороби не значне, треба локалізувати розповсюдження гриба за допомогою фунгіцидних препаратів на основі таких діючих речовин, як карбендазим у нормі 1,5 л/га в залежності від ситуації на полі, азоксистробін, цимоксаніл тощо. Максимально допускається 2 внесення. Перша стадія - 6-7 листків, друга - розкриття бутону, на початку цвітіння культури. Для застереження посівів від враження несправжньою борошнистою росою підходять Ретенго, Піктор, Пропульс, Танос, Аканто Плюс, Альєтт, Дезарал.